Звільнення працівника вимагає від бухгалтерії абсолютної точності. Думка про те, що після видачі документів та підписання наказу ризики зникають — помилкова. Якщо компенсацію за невикористану відпустку занизили, роботодавцю загрожують серйозні наслідки.

У чому суть головного ризику?

Навіть через мінімальну недоплату автоматично вмикається дія статті 117 КЗпП:

• Середній заробіток за час затримки: Роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові його середній заробіток за кожен календарний день затримки розрахунку — по день фактичної виплати боргу.
• Відсутність строків давності: Колишній працівник має право звернутися до суду за стягненням цих сум без обмеження будь-яким строком. У результаті судова сума може в десятки разів перевищити розмір початкової помилки.

Як мінімізувати ризики бізнесу?

1. Кадровий аудит: Регулярно перевіряйте правильність розрахунку середньої зарплати перед остаточним розрахунком.
2. Добровільне виправлення: Якщо помилку виявлено самостійно вже після звільнення, негайно доплатіть різницю та письмово повідомте про це колишнього працівника (це зупинить лічильник днів затримки).
3. Контроль документації: Забезпечте повну відповідність між табелями, наказами та розрахунковими листками.

Висновок: Остаточний розрахунок — це не формальність. Кадрові та фінансові ризики починаються там, де закривають очі на дрібні помилки в розрахунках.>